87cd95e4     

Радутный Радий - Zomby,Exe (На Украинском Языке)



Радўй РАДУТНИЙ
ZOMBY.EXE
- Ну, так що там цўкавого?
Чоловўк, що сидўв за комп'ютером, здригнувся, й рўзко повернув
голову.
- А, це ти...
- На когось чекав?
- Та нў, нў на кого. Просто замислився.
- Над чим жеж це?
- Розумўеш, - вўн кивнув на дисплей. - Тут вельми цўкава ўдея... На
дисплеў, як завжди, свўтились рядки якоўсь програми.
- Яка ж, цўкаво?
- З приводу вўрусўв.
Тема була болючою. Болючою для всўх, хто хоч раз на день стикався з
компами. Останнўм часом ўнститут, й не лише наш, до речў, переживав навалу
за навалою. Троянўзовани пакети, вўруси й просто програми-вандали, а
особливо цим вўдзначались ўграшки, знўвечили вже з пару вўнчестерўв -
тобто зовсўм, переформатування в нас вже не вважаеться великою проблемою -
а скўльки людино/добо/матюкўв було втрачено на перенабивання дисертацўй,
доповўдей та анонўмок... Не далў, як мўсяць тому невўдомий хакер за
допомогою програми-вўдмички мало не позбавив нас половини валютних
резервўв - дўректор тодў не змўг з'ўздити на дурняк в Париж й страшенно
розлютився, а тиждень тому я сам витратив багато часу на нейтралўзацўю
"стрибунця".
Ох уже цей "стрибунець"! Злўплений, судячи з деяких ознак, десь
поблизу, можливо навўть в ўнститутў, цей негўдник вўдзначався особливою
активнўстю по суботах, а займався тим, що перекидав слова в текстових
файлах на кўлька рядкўв вгору або вниз. Вигляд це мало, звичайно, досить
цўкавий, особливо, коли слова перестрибували прямо пўд час роботи над
текстом. Програмўсти смўялись й особливо з ним не воювали... а потўм в
мўсцевўй газетў у статтў, набранўй на ўнститутському компў, з'явилось:
"Дuректор ўнституту нейрологўў - макака-резус - заявив, що..." й далў за
текстом - стало не до смўху. Спочатку тим, хто статтю набивав, потўм
операторам, потўм й програмўстам... До нас хвиля дўйшла хоч ў ослабленою,
але вўдчутною, й зав особuсто форматував вўнчестери й перетрушував дўски в
архивах.
Щоправда, кўнець кўнцем вийшло на краще - з того ж такў валютного
резерву було видўлено кошти на Sherўff, а також на офўцўйну пўдписку
AўdsTest, й тепер жоден ящик не працював без "електронного сторожа".
- Так що там з приводу вўрусўв? - перепитав я.
- Поганў новини, - зўтхнув програмўст. - У вас в вўддўлў який ревўзор
стоъть? AdЎnf?
- Так. А що? Його ж наче хвалять?
- Вже можна не хвалити. З'явилась штучка, що навчилась його обходити.
- Гм... А як?
- До кўнця ще не розўбрався, але ўдея проста. Вўрус просто блокуе всю
ОЗУ, вибирае вўльне мўсце - кўлобайт на сто, завантажуе себе туди, ну ў...
ў робить свою чорну справу.
- Таким чином, перший крок - блокувати взагали всў резўденти, в тому
числў й саму систему...
- Точно! До речў, це майже те, що я тобў рўк тому пояснював.
- З невеликою рўзницею...
- Так, я мав на увазў блокування лише окрўмоў дўльницў пам'ятў, тобто
вимкнення якоўсь конкретноў функцўў. Пам'ятяeш?
- Так, приблизно. Малось на увазў, що резидентний сторож не повинен
взнати, наприклад, про запис на диск до того, як запис буде закўнчено.
- Правильно. А що, може й менў якогось звўра злўпити та випустити?
Ми засмўялись. Справдў, Ўгор був чудовим програмўстом, ў написати
якогось "хитрого" вўруса мўг якщо й незаўграшки, практично без особливих
зусиль. Систему, всў ўў ходи ў вихўди, вўн знав чудово. Я, звичайно, в цей
справў теж дурнем не був, але мўй вўрус навряд чи обўйшов би
найпримўтивнўшу пастку.
Ладно. Jedem seўne. В галузў нейронўв я був, як вважав керуючий
вўддўлом, "не генўй, звичайно, але не менш як талант."
-



Назад